Новосанжарська громада попрощалася з загиблим захисником Віталієм Степаненком
Під Покровськом загинув Віталій Степаненко. У понеділок, 8 вересня, жителі Новосанжарської громади провели в останню путь 41-річного Захисника.
Панахида за загиблим проходила вдома у Героя, де її відслужили священнослужителі Православної Церкви України. Після цього траурна процесія вирушила до пам’ятного знаку Героям Небесної Сотні. На шляху кортежу сотні мешканців громади встали на коліна та прикрасили проїжджу частину квітами.
Герой навіки спочив на кладовищі рідного села Дубина. Під час траурного мітингу на присутніх звернулися селищний голова Геннадій Супрун, директор Руденківського ліцею Андрій Дігтяр та класний керівник військового Валентина Дашко. Вони згадали, що Віталій народився 2 березня 1984 року в селі Дубина, навчався спочатку в Дубинівській, а пізніше в Кунцівській школах. Після отримання середньої освіти він вступив до Полтавського профтехучилища та здобув спеціальність токаря. Декілька років працював у Полтаві за фахом, після чого його призвали на строкову службу до Збройних Сил України. Віталій Степаненко займався охороною кордонів нашої країни. Після демобілізації він влаштувався будівельником.
У 2013 році Віталій одружився, і молода сім’я оселилася в Нових Санжарах.
Реклама
10 жовтня минулого року Віталій був мобілізований до лав ЗСУ та потрапив на Покровський напрямок.
2 вересня старший солдат, старший механік — водій І-го танкового взводу І-ої танкової роти танкового батальйону загинув під час виконання бойового завдання.
Побратими Віталія Степаненка віддали йому останні військові почесті на кладовищі. Головний сержант відділення військово-цивільного співробітництва Полтавського РТЦК та СП Юрій Пов’якало передав дружині Героя Таїсії прапор, який почесна варта знімала з його домовини. На честь Захисника пролунав трикратний стрілецький салют.
У Віталія залишилися дружина Таїсія, мати Валентина Миколаївна та батько Віталій Миколайович. Це велике горе для родини та всієї громади, яка вшановує пам’ять про Героя.